Технікуми та коледжи мають викладати за новими програмами

У цьому році у технікумах та коледжах, що займаються підготовкою молодших спеціалістів на базі неповної середньої освіти, повинні завершити перехід до викладання за новими програмами профільної середньої освіти, які розраховані на 2 роки.

Таку заяву було оприлюднено генеральним директором директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН Олегом Шаровим в ході відеозв’язку з регіональними відділами, який пройшов 22.06.2018 року в Будинку Уряду.

Отже, з 2018-19 н.р. учні, які прийдуть після отримання неповної середньої освіти, працюватимуть у коледжах і технікумах відповідно до профільних програм середньої освіти професійної направленості. Вибір програм буде здійснюватися кожним закладом у відповідності до галузей та спеціальностей, за якими готують студентів.За словами Олега Шарова у новій редакції Закону «Про освіту» чітко визначено, що коледжі і технікуми мають гарантувати, що учні які прийшли до вказаних заклвосвіти на базі неповної загальної середньої освіти отримають профільну середню освіту. Змістом останньої передбачено реалізацію стандартів середньої освіти, та застосування професійно-орієнтованого підходу. До останнього часу в МОН даний зміст ми відносили до різних сфер, проте сьогодні відбувається передача окремих результатів навчання за програмами молодших спеціалістів в програму загальноосвітніх закладів освіти.

Відбулося затвердження МОН типової освітньої програми, яка має стати базою для розробки закладами своїх власних програм. У типову програму вміщено 2 додатки, які визначають перелік предметів, з числа яких коледжами та технікумами будуть обрані або перший, або другий список, або ж вони скомбінують обидва. Це відкриває безліч можливостей для розробки власних програм.

Додатками для розробки навчальних планів передбачено дві групи курсів: традиційні курси та експериментальні інтегровані курси. Заклад може їх поєднувати у довільній формі, скажімо, використати лише один інтегрований курс або розробити новий. Загалом в МОН підтримують застосування практики інтегрованих курсів, завдяки яким зменшується число дисциплін, вивчення яких відбувається паралельно. Та система, коли паралельно студенти засвоюють два десятки дисциплін, є абсолютно непродуктивною. Як демонструє досвід, в результаті такого підходу не те, що підвищується якість, навпаки, студенти втрачають мотивацію до навчальної діяльності.

Крім того, навчальні заклади можуть на власний розсуд створювати нетипові освітні програми.

Така програма може у значній мірі бути відмінною від типової,але важливо, щоб у результаті її реалізації було задоволено вимоги сучасних освітніх стандартів. Нетипову програму мають затвердити у Державній службі якості освіти. Пан Олег рекомендував тим коледжах і технікумам, які мають бажання розробити та займатися втіленням нетипових програм, спробувати у цьому році скористатися типовою, побачити, які переваги,недоліки для даного закладу вона має, і у випадку, якщо все таки краще розробити власну програму, вже у 2019 підготувати, затвердити і втілити на практиці нетипову програму.

Програми мають складатися з:

1. Суто шкільної програми.
2. Базових предметів.
3. Змішаної частини програми.
4. Вибірково-обов’язкових предметів.
5. Профільних предметів.
6. Спеціальних курсів.
7. Факультативних курсів.

На опанування дисциплін, які є у програмі профільної середньої освіти держава збирається профінансувати 2660 год на 2 навчальних роки для студентської групи, включно з:

• поділом на підгрупи з певних предметів на основі рішення навчального закладу;
• додатковими годинами, факультативними курсами, індивідуальними заняттями;
• додатковими контрольними заходами, якщо вони мають бути відповідно до законодавства або положень закладу освіти.