Екологія отримала статус науки, суть якої полягає у вивченні взаємозв’язків та впливу різноманітних організмів між собою та середовищем , що оточує, а також екологічними системами. Початкове русло науки витікає з середини дев’ятнадцятого сторіччя. Це відбулося в той час, коли виникло розуміння існування певних закономірностей у взаємозв’язках організмів та довкілля, що оточує.
Екологічна наука в широкому розумінні має розподіл на певні підсистеми:
екологія рослинного походження;
екологія тваринного походження;
екологія мікроорганізмів;
екологія людського походження.
Інші класифікації говорять про відмінне розгалуження:
біоекологія;
геоекологія;
техноекологія;
екологія людини.
Кожна з цих галузей має свої детально описані підрозділи. В той же час з’являється термін «Глобальна екологія». Нею описують зв’язок біосферної оболонки з надрами планети та космічного простору. Це означає, що чим більше в світі тривають процеси розвитку, тим більшу кількість різноманітних питань осягає наука екологія.
В процесі розвитку технологічних розробок сучасності та активних процесів зростання впливу антропогенного характеру, велике значення має розвиток екологічного спрямування. Напрямок боротьби спрямований на проблемні ситуації, які утворюються як наслідковий зв’язок цих пов’язаних дій. Сюди належать вимираючі тварини, рослини, які зникають, глобальні процеси забруднення довкілля, руйнівні дії озонової оболонки, як наслідок шкідливих викидів та парникового ефекту, а ще ситуація з перенаселенням Землі та ресурси, які вичерпуються тощо.
Велика кількість наукових співробітників схиляється до думки, що такого роду зв’язки функціонального походження обумовлені рядом законів, як от: «все взаємопов’язане» – пов’язане системне утворення, що складається з великої кількості системних утворень меншого об’єму, і так до самого простого; «природі відомо більше» означає, що незалежно від змін, що відбуваються в екологічній систем, наявний тільки один варіант, що є гармонійним; стан рівноваги «все повинно кудись спрямовуватись» – законний процес збереження, який знаходиться в тісному зв’язку з продуктами результату діяльності людей; мета «нічого не буває просто, якщо чогось не зробиш» говорить, що будь-які втрати повинні бути відшкодовані і все має свою ціну.
Сучасність і екологія говорить про те, що вона має головні шляхи до дослідження впливу різноманітних факторів на оточуюче середовище, на розвиток та еволюційні процеси організмів, етапи пізнання проблем, які створюються як наслідок цієї роботи; закономірні зміни енергетичного походження; створення методики досліджень, моніторингу, унормованих показників впливу антропогенного характеру, створення моделей подій тощо.
Інформація он-лайн бібліотеки допоможе Вам знайти, ознайомитися, використати матеріали та напрацювання, суть яких – познайомити учнів із закономірними функціями екологічної системи, проблемними впливами на екологію або ж варіантами їх усунення тощо.
Комментарии