Кременчук (Полтавська область) – місто на берегах Дніпра

Де знаходиться на карті, райони, населення

На обох берегах Дніпра, в самому серці України, розташувалося самобутнє місто Кременчук Полтавської області. Поєднавши воєдино багатовікову історію, промислову могутність, культурну різноманітність, дивовижну природу, він вважається місцем тяжіння людей, бізнесу, нових ідей. Це не просто населений пункт, а складний, суперечливий, проте напрочуд цілісний «організм», який живе своїм ритмом, зберігаючи унікальний характер.

Складається з лівобережної та правобережної частин, з’єднаних між собою Крюківським мостом. Включає два адміністративні райони (Автозаводський, Крюківський). Через населений пункт, який при досить невеликій ширині (близько 8 км) значно витягнутий із півночі на південь, проходять важливі автомобільні дороги «Олександрія – Харків», «Дніпро – Київ».

Населення – близько 220 тисяч осіб.

Що можна подивитись: визначні пам’ятки Кременчука, цікаві місця

Кременчук багатий на історичну спадщину, сучасну атмосферу, гармонійно поєднує індустріальний характер і природну красу, де можна зробити чудові фото. Він залишається популярним серед туристів, пропонуючи безліч визначних пам’яток, архітектурних споруд, пам’ятників, вартих уваги.

Рекомендуємо відвідати наступні цікаві місця, визначні пам’ятки:

• Парк Придніпровський – мальовниче місце, відоме тінню розлогих дерев, прогулянковими алеями, атракціонами, чудовими краєвидами Дніпра. Дозволяє відпочити від повсякденної метушні, влаштувати велопрогулянку, пікнік чи просто насолодитися шумом хвиль.
• Міський сад – куточок затишку, тиші, який дозволяє прогулятися серед дерев, квітучих клумб, послухати спів птахів. Вважається одним із найстаріших парків України.
• Свято-Миколаївський собор – культова споруда ПЦУ, пам’ятка архітектури. Дата спорудження – 1910 рік.
• Собор Успіння Пресвятої Богородиці – культова споруда кінця XIX століття, одна із небагатьох будівель, що пережили Другу світову війну.
• Крюківський міст – символ інженерної могутності, що з’єднує два береги. Унікальна споруда, котра одночасно виконує функції автомобільного, залізничного мосту. Особливо ефектно виглядає ввечері, коли запалюються вогні, створюючи неймовірно мальовничу картину.
• Пам’ятник щуці – визначна пам’ятка, що стала справжньою візитною карткою.
• Скеля «Гранітний репер» – геологічна пам’ятка, що нагадує про велич природи.
• Пам’ятник Остапу Бендеру – данина літературному герою, несподівана, але яскрава визначна пам’ятка, присвячена знаменитому персонажу «Дванадцяти стільців».
• Краєзнавчий музей – допоможе краще дізнатися історію рідного краю: періоди козацтва, індустріалізації, як жили раніше Кременчук, Полтавська область, сучасні події.
• Художні, картинні галереї – чудова можливість помилуватися витворами мистецтва.
• Площа Перемоги – найбільша, найголовніша міська площа.

Обстріли Кременчука під час російсько-української повномасштабної війни (2022-2025)

Хронологія найбільш масштабних обстрілів:

• 2 квітня 2022 близько 6.00 – перший ворожий обстріл Кременчука. Зафіксовано влучання ракет по Кременчуцькому НПЗ, складам зберігання паливно-мастильних матеріалів. Постраждали кілька людей. Пожежу гасили більше доби.
• 24 квітня 2022 – масований удар 9 ракетами, зруйновані ТЕЦ, НПЗ. 1 загиблий, 7 поранених. Руйнування ТЕЦ поставило під загрозу зриву опалювальний сезон.
• 12 травня 2022 – 12 ракетних ударів, влучання по НПЗ, ТЕЦ. Частина мешканців залишилася без електропостачання, водопостачання.
• 18 червня 2022 – 6 ракет вразили НПЗ, ще 2 – ТЕЦ.
• 27 червня 2022 – найбільш трагічний день сучасної історії Кременчука. 15 годин 50 хвилин – у торговий центр «Амстор», заповнений цивільними людьми, влучила російська ракета Х-22, випущена літаком Ту-22М3. Весь ТЦ «Амстор», площею 10300 м², охопила пожежа. Друга ракета вразила цех підприємства «Кредмаш». Внаслідок ворожих ударів постраждали стадіон «Кремінь-Арена», Міський сад, залізничний вокзал, близько 50 будинків, вибуховою хвилею знищено медичну клініку «МедАльянс». Ворожий удар забрав життя 22 осіб (21 загинула, 1 зникла безвісти) – працівники, відвідувачі ТЦ, ще 91 – отримали поранення.
• 16 лютого 2023 – нафтопереробний завод зазнав удару двома російськими ракетами Х-22. Пошкоджено багатоповерхівки, 39 будинків в навколишніх селах.
• 22 вересня 2023 – обстрілом пошкоджено об’єкт цивільної інфраструктури, майже 100 житлових будинків, 1 особа загинула, 57 – постраждали.
• 17 листопада 2024 – внаслідок ворожих ударів поранено жінку (пізніше померла), пошкоджено багатоповерхівки, згоріли автомобілі.
• 20 січня 2025 – атака безпілотниками: пошкоджено 7 будинків, господарські будівлі, гаражі, транспортні засоби.

Історія Кременчука

Історія заснування, походження назви

Офіційна дата заснування – 1571 рік, коли польський король Сигізмунд ІІ підписав універсал про необхідність збудувати фортецю, щоб захистити Наддніпрянщину від постійних нападів кримських татар. Назва походить від тюркського слова «кременчик», що означає «маленька фортеця».

1638 – зведена фортеця, план якої склав військовий французький інженер Гійом Левассер де Бонплан. Саме тоді було засновано Крюків.

Завдяки вигідному географічному розташування став важливим центром торгівлі, де влаштовувалися ярмарки для торговців із різних країн: продавали зерно, ліс, сіль.

Період у складі царської Росії

1764 – увійшов до складу Новоросійської губернії, мав статус губернського міста (1765-1783).

Під час російсько-турецької війни (1787-1791) використовувався для базування російських військ, тому тут побудували зброярське виробництво, котре включало ковальський, слюсарний, ливарний цехи. Цікавий факт цього періоду датований 1788 роком, коли лікарі місцевого госпіталю лікували відомого полководця Олександра Суворова, пораненого під час Кінбурнського бою.

1782 р. – до візиту Катерини ІІ італійським композитором Джузеппе Сарті відкрито першу в усій Росії консерваторію.

1796 – після зникнення Катеринославського намісництва містечко почало відноситися до Малоросійської губернії. 1798 – з’явився свій герб, 1802 – надано статус повітового міста Полтавської губернії.

Після об’єднання Кременчука з Крюківським посадом він став найбільшим торговим, промисловим центром Полтавської губернії: засновані суконна, панчішна фабрики, шкіряне виробництво, а правобережна частина славилася соляною торгівлею.

1861 – завдяки розвитку капіталізму з’являються нові виробництва, фабрики, перебудовуються старі, 1873 – збудовано залізничний міст через Дніпро, 1899 – запущено перший трамвай. Наприкінці ХІХ століття працюють залізниця, електростанція, бібліотека, повітова школа, театр, прогімназія.

Масштабні руйнування Другої світової війни

9 вересня 1941-го населений пункт захопили німецькі війська. За час війни зруйновано всі навчальні, культурні заклади, 93 промислових підприємства, залізниця, електростанція, міст через Дніпро, приблизно 97% житлового фонду.

29 вересня 1943 року п’ята Гвардійська Армія Степового фронту звільнила населений пункт від німецьких загарбників.

Післявоєнний час: відновлення інфраструктури, активний розвиток промисловості

Після перемоги активно почала розвиватися важка промисловість: збудовано 3 великі машинобудівні заводи (вагонобудівний, автомобільний, дорожніх машин). 1959-й – збудовано перші «КрАЗи».

За 20 років (1960-1980) побудовано ТЕЦ, комплекс хімічних підприємств, нафтопереробний завод (один із найпотужніших в усій Європі), багато нових будинків.

Важка промисловість, підприємства, бізнес

Кременчук сьогодні – індустріальне місто, яке зосереджує стратегічні виробництва. Працюють майже 100 великих промислових виробництв (нафтопереробні, хімічні, машинобудування, металургія, харчова промисловість, будівництво), які забезпечують роботою тисячі людей, формують економічний потенціал Полтавської області й всієї країни. Місцевий бізнес успішно залучає інвестиції (українські, іноземні).

Середній, малий бізнес – приблизно тисяча різних об’єктів торгівлі (супермаркети, гіпермаркети, магазини, ринки, аптеки), сотні закладів громадського харчування (кафе, піцерії, ресторани), різні об’єкти сфери надання послуг (ТРЦ, кінотеатри, концертні зали, нічні клуби, спортзали, аквапарк, басейни, бази відпочинку, готелі, салони краси, перукарні, приватні медичні клініки, банки, поштові відділення, кур’єрські служби доставки, таксі).

Основні, найбільші підприємства міста Кременчук (Полтавська область):

• Кременчуцький автомобільний завод (КрАЗ) – флагман важкої промисловості, який випускає вантажні автомобілі, військову техніку.
• Кременчуцький НПЗ – потужне підприємство, котре забезпечує країну паливом.
• Крюківський вагонобудівний завод, колісний, сталеливарний – ключові гравці ринку машинобудування.
• «Кредмаш» – відомий виробник дорожніх машин.
• М’ясокомбінат.
• Молокозавод.
• Тютюнова фабрика.
• Швейні фабрики.
• Кондитерські фабрики: «Рошен» (Roshen), «Лукас», «Салекс», «Романтика».

Транспорт, інфраструктура

Завдяки вигідному географічному положенню населений пункт є стратегічним транспортним вузлом – через нього проходять важливі автодороги, залізничні магістралі, які сполучають інші регіони України. Розвинена транспортна інфраструктура (річковий порт, автовокзал, аеродром) забезпечує комфортні умови для ведення бізнесу, проживання. Два залізничні вокзали забезпечують пряме залізничне сполучення з багатьма містами (Харків, Одеса, Київ, Львів).

Освіта

Останні десятиліття приділяється велика увага розвитку освітьої сфери: працюють кілька вищих навчальних закладів, ліцеї, професійно-технічні училища, загальноосвітні школи (кілька – приватних), гімназії (частина –спеціалізовані). Також працюють дитячі садки, різноманітні заклади позашкільної освіти. Усього – близько 120 різних установ, які забезпечують якісну освіту для молоді.

Найбільш популярні навчальні заклади:

• Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського (КрНУ).
• Гуманітарно-технологічна академія імені А.С. Макаренка.
• Інститут Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля (КІДУАН).
• Придніпровський Інститут «Міжрегіональна Академія Управління Персоналом».
• Кременчуцький льотний коледж ХНУВС.
• Педагогічний коледж ім. Макаренка.
• Медичний коледж.
• Коледж транспортної інфраструктури та технологій.

Медицина

Система охорони здоров’я представлена переважно державними медичними закладами комунальної власності: лікарня відновлювального лікування, міські, районні, дитячі лікарні, стоматологічні поліклініки, Центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), пологовий будинок, станція переливання крові, наркологічний, психоневрологічний, шкірно-венерологічний, протитуберкульозний диспансери, онкодиспансер.

Додатково зміцнює систему охорони здоров’я значна кількість приватних клінік («Європейська медицина», «Арніка», «Віком», «Ваш Доктор»), лабораторій, діагностичних центрів, стоматологічних кабінетів.

Аптечна мережа розвинена досить добре. Представлені практично всі національні компанії, котрі займаються роздрібною торгівлею медикаментами. У більшості – звичайний графік роботи, проте є цілодобові аптеки.

Культура

Індустріальний характер промислового гіганта гармонійно поєднується з культурним життям: відбуваються фестивалі, виставки, концерти, спектаклі, театральні вистави.

Популярні заклади культури:

• Палац культури – майданчик, де регулярно проводять багато різних культурних заходів.
• Краєзнавчий музей – зберігає багату історію краю, представляє різноманітні виставки, експозиції.
• Театральні студії – локації для творчості, самовираження мешканців.
• Музеї, художні галереї – дають змогу насолодитися «прекрасним».
• Кінотеатри – зали, оснащені сучасним обладнанням, дозволяють комфортно насолоджуватись переглядом останніх шедеврів кінематографу.
• Бібліотеки – дають змогу збагатитися знаннями дорослим, студентам, школярам, дітям, науковим співробітникам.

Також варто відзначити традиційні місцеві свята, де можна побачити паради, виступи народних колективів, сучасні перформанси.

Спорт

Місцевий спорт має доволі високий рівень: працюють футбольні, баскетбольні, хокейні клуби, ДЮСШ, спортивні школи, секції.

Спортивна інфраструктура представлена наступними об’єктами: стадіони, спортивні комплекси, легкоатлетичні манежі, плавальні басейни, ковзанка, стрілецькі тири, секції різних видів спорту (футбол, хокей, баскетбол, бокс, карате, кікбоксинг, легка атлетика).

Особлива гордість спортивних уболівальників:

• ФК «Кремінь» – муніципальний футбольний клуб, регулярний учасник різних ліг професійного чемпіонату України. Домашній стадіон – «Кремінь-Арена».
• ХК «Кременчук» – хокейний клуб, який привертає увагу багатьох уболівальників цього виду спорту. Чемпіон України, багаторазовий «срібний», «бронзовий» призер національної ліги. Домашньою є льодова арена «Айсберг».

Відпочинок

Багато локацій дозволяють відпочивати, розважатися максимально різноманітно. Безліч зелених зон, скверів, парків, упорядкована набережна дозволяють приємно прогулюватися, насолоджуючись свіжим повітрям.

Особлива гордість – Придніпровський парк, який став улюбленим місцем відпочинку містян. Його частиною є колишній Піонерський сквер, заснований в 1874 році. Раніше тут розташовувалися літній кінотеатр, парашутна вежа. Сьогодні парк продовжує залишатися рекреаційним об’єктом, пропонуючи різноманітні розваги.

Величезною популярністю користуються численні пляжі на березі Дніпра (найбільший – Центральний, Дикий, Демурівська коса, 1 пірс, Афіни), а також узбережжі річки Сухий Кагамлик (поблизу вулиці Героїв України, Керченський, Ковальова). Чудовий варіант проведення часу – аквапарк, аквазона. Любителів природи, релаксу подалі від урбаністичної метушні порадують комфортабельні бази відпочинку на Кременчуцькому водосховищі – дістатися до них досить просто.

Відомі люди

Список знаменитих людей, які народилися або жили тут:

1. Олексій Леонов – перший космонавт, котрий вийшов у відкритий космос, Герой Радянського Союзу.
2. Антон Макаренко – педагог, письменник.
3. Леонід Утьосов – співак, кіноактор, народний артист СРСР.
4. Максим Пашаєв, Павло Пашаєв, Дмитро Льопа, Роман Безус – знамениті футболісти.
5. В’ячеслав Сенченко – боксер-професіонал, чемпіон світу за версією WBA (напівсередня вага).
6. Міріям Ялан-Штекліс – ізраїльська дитяча поетеса, письменниця.
7. Еммануїл Казакевич – поет, прозаїк.
8. Генех Казакевич – єврейський радянський літератор, критик, публіцист.
9. Лев Орнштейн – американський авангардний композитор, піаніст.
10. Анастасія Ковальч – українська професійна більярдистка.
11. Володимир Кисельов – майстер спорту, олімпійський чемпіон 1980 р. зі штовхання ядра, неодноразовий чемпіон СРСР.
12. Дмитро Тьомкін – американський композитор.